Мініторинг доступу до послуг силами спільноти ЛВНІ в умовах надзвичайних ситуацій

З початком війни в Україні постало безліч питань щодо організації та доступу послуг для ЛВНІ з фокусом на розробку нової стратегії з наркотиків 2021-2030 років, яку досі не прийнято. 

Основними передумовами цього дослідження стали три основні речі: 

1. Оцінка криміналізації, яка наголошує на безглуздому використанні коштів держави та фактичному переслідуванні ЛВНІ і утримання їх за вживання у місцях несвободи (ст. 309 Кримінального кодексу, яка карає саме за невеликі розміри, що регламентовані у наказі МОЗ № 188).
2. Не готовність до швидкого реагування на надзвичайні стани у питаннях доступу до послуг та їх безперервності (ковід, війна та інше). 
3. Заяви або скарги ЛВНІ на обмеженість доступу до послуг, що викликана не тільки надзвичайними станами, а й наслідками (економічна складова - інфляція, втрата роботи або майна, втрата або неможливість поновити документи, відсутність розширення послуг, фактична обмеженість послуг у програмах профілактики передозувань, ЗШ або ЗПТ та інше). 

На цих викликах спільнота наголошувала ще в січні 2022 року під час МРГ з програм замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) та зменшення шкоди (ЗШ) при МОЗ України. За підтримки Мережі 100 відсотків життя та Глобального фонду, в рамках реалізації проекту 2022 року за напрямками 154м, 154м1 та 154м2 було підтримано роботу з проведення дослідження силами спільноти щодо фіксації проблем, систем реагування та надання рекомендацій для зацікавлених сторін. 

Впродовж лютого-грудня 2022 року проведено 122 опитування ЛВНІ (Львівський, Чернівецький, Полтавський, Одеський, Харківський, Запорізький, Чернігівський, Миколаївський, Сумський, Київський та Луганський регіони). Проведено 12 робочих зустрічей з представниками організацій або установ, які надають або організовують послуги ЗПТ або програм зменшення шкоди. 

“Наші висновки не ставлять під сумніви титанічну роботу органів самоврядування, медичної сфери, організацій, що впроваджують сервіси, або роботу лідерів і представників (волонтерів) спільноти ЛВНІ. Однак, певні речі мали би бути не просто почуті, а взяті за основу для реалізації стратегій, що дотичні до зменшення тягаря ВІЛ та ТБ”, - говорить експерт дослідження, керівник БОБФ ВОЛНа Олег Димарецький. 

Серед основних проблем та рекомендацій: 

• Майже відсутні послуги для людей, що вживають стимулятори або неін’єкційні наркотики. Рекомендуємо вивчити досвід країн Європи та запровадити розширений пакет в рамках державних гарантій (наприклад, впровадження недорогої послуги доступу до “Налоксону”, яку потрібно включити до профілактичного пакету, або послуги запровадження програми підтримки та лікування для людей, що вживають стимулятори) 
• Майже відсутні або недостатньо запроваджені програми чи сервіси на базі ком’юніті силами спільноти. Рекомендуємо щонайперше донорським організаціям розглянути всі можливі шляхи для відповідального партнерства і прямої підтримки не лише організацій, які є ОР чи субреципієнтами, а й ініціативні групи за спрощеними процедурами.
• Майже не враховуються дані або аналітика ЛВНІ при плануванні, розподілу або надання пріоритетів у програмах профілактики чи лікування (немає розширення лінійок препаратів для ЗПТ, якість вітчизняних виробників не дуже висока, обмежений доступ до “Налоксону”, відсутні програми ЗШ для тих, хто вживає стимулятори, відсутні послуги для ЛВНІ на базі ком’юніті або силами спільноти).
• Законодавчі ініціативи або застарілі, або не враховують реалії сьогодення (політичні зобов'язання з декриміналізації, пріоритетність підтримки та посилення потенціалу спільнот в рівному партнерстві, відсутність системного послідовного законодавчого підґрунтя для системи реагування в надзвичайних станах та інше), або відсутні взагалі. Рекомендуємо негайно прийняти стратегію з наркотиків та план її реалізації, а також створити нормативно-законодавчу систему реагування для забезпечення програми ЗШ та ЗПТ. 

Читайте також наше дослідження: Ціна криміналізації - люди, які вживають наркотики.