Ігор Ткаченко
З кожним тижнем у Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні ім. акад. Ющенка поступає все більше військових. І важливо розуміти масштаб: лікарня має щонайменше 21 відділення.
У кожному з них — по 5–6 військовослужбовців з діагнозом F11.22 (розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності). І майже у кожного з них — одна і та ж історія: перерване лікування замісною підтримувальною терапією (ЗПТ) або ПТАО.
Це відбувається:
— У приміщеннях ТЦК та СП;
— У військових частинах, зокрема А-1890;
— Без забезпечення безперервності лікування.
Результат? Люди, які роками перебували в стабільному стані, опиняються в кризі вже у статусі військовослужбовців. Це викликає обурення у родин, у юристів та адвокатів, у представників спільноти. Але найгірше — звернення і скарги фактично не впливають на рішення медичних структур Міністерство оборони України.
При цьому існують офіційні роз’яснення від Дмитро Самофалов, директора Департаменту охорони здоров’я МОУ, майора медичної служби: пацієнти державних кабінетів ЗПТ, які перебувають на лікуванні понад 3 роки, мають бути виключені з військового обліку.
І тут виникає логічне питання: хто тоді не бачить ці роз’яснення?Чому вони не виконуються? Чому одна частина системи МОУ видає офіційні позиції, а інша їх ігнорує?
На фоні цього ми щодня бачимо новини від прокуратури про затримання лікарів ВЛК за хабарі, викриття командирів, які “вирішують питання” з мобілізацією. Тобто за гроші знаходяться рішення для тих, хто не хоче служити. А люди з підтвердженим діагнозом, які потребують безперервного лікування, — мобілізуються, залишаються без терапії і потрапляють у стаціонари.
Це не просто несправедливість. Це системна помилка, яка має наслідки для самих військових, для медичної системи, і для обороноздатності країни.
Я хочу поставити відкрите питання до Міністерство оборони України. Невже люди з тяжкими розладами, підтвердженими діагнозами та потребою у постійному лікуванні, сьогодні вважаються більш придатними до служби, ніж ті, хто уникає її за гроші?
Ми живемо у воюючій країні. Але навіть війна не дає права руйнувати систему лікування і ігнорувати медичні показання. Замісна терапія — це не “опція”. Це життєво необхідна медична , гарантована державою.
І вона має надаватися безперервно. I без винятків.
Діяльність БО "БФ VOLNa" здійснюється за підтримки 100% LIFE, Альянс громадського здоров'я Alliance for Public Health, ViiV Healthcare, PATH, Elton John AIDS Foundation, INPUD