Ігор Ткаченко
16 жовтня 2025 року чоловіка, пацієнта кабінету ПТАО, який перебував на державній замісній підтримувальній терапії з 2014 року (дозування 120 мг метадону), зупинили представники ТЦК та СП подорозі у лікарню. У нього знищили всі медичні документи, що підтверджували лікування, і фактично примусово доставили до м. Тульчин, де ВЛК за пів години “зробила” його повністю здоровим.
Попри багаторічний діагноз F-11.22 (розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів), чоловіка мобілізували до в/ч А-1890.
Далі — 10 діб без лікування, без телефону, в стані тяжкої відміни. Коли стало очевидно, що його стан критичний — його направляють до психіатричної лікарні у Кіровоградській області після спроб самопошкодження а саме порізи вен кінцівок.
Після стаціонару — знову повернення до військової частини. Потім — самовільне залишення, зрив, вживання ПАР, госпіталізація до Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. Ющенка.
Здавалося б, на цьому історія мала завершитися лікуванням. Але ні. Його забирає ВСП, утримує два тижні, формується кримінальне провадження за СЗЧ. Суд — тримання під вартою на строк 60 діб. СІЗО м. Вінниця. І тільки там, після активної комунікації з О.В.Назаренко директором ЦОЗ ДКВС у Віницький області.— знову відновлення лікування ЗПТ .
Два місяці в СІЗО. Безліч звернень від мене особисто, юриста БО "БФ VOLNa" Михайла Рєзника та матері. І що важливо — у всьому кримінальному провадженні ЖОДНОГО слова про діагноз! Хоча, коли лікарка телефонувала в ТЦК та СП, їй відповіли в слухавку, - " Моліться за нього".
12.02.2026 року суд закриває провадження. Але зобов’язує протягом 72 годин прибути до іншої військової частини — А-7020. Знову переривання лікування. І лише 17.03.2026 року Госпітальна ВЛК в/ч А-3367 визнає очевидне: чоловік НЕПРИДАТНИЙ до військової служби за станом здоров’я. Алілуя.
18.03.2026 року він повертається до Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. Ющенка і нарешті отримує лікування, гарантоване державою.
Пів року. Пів року знущань, відміни, ізоляції, кримінального переслідування. Два місяці в СІЗО. І тільки після цього — рішення, яке можна було прийняти в перший день.
Питання просте: СКІЛЬКИ РЕСУРСІВ ДЕРЖАВА ВИТРАТИЛА НА ЦЮ ІСТОРІЮ? І головне — скільки ще таких історій зараз відбувається? Це — не поодинокий випадок. Але, на жаль, один із небагатьох, який завершився хоча б частковою справедливістю.
Це маленька перемога над системою. Але ми продовжимо боротися за те, щоб такі історії більше не повторювалися.
Діяльність БО "БФ VOLNa" здійснюється за підтримки 100% LIFE, Альянс громадського здоров'я Alliance for Public Health, ViiV Healthcare, PATH, Elton John AIDS Foundation, INPUD