8 березня 2024 року в Києві пройшла пресконференція на тему: "Наркотуризм в Україні та дискредитація державних програм". Організатором заходу виступив БО "Благодійний Фонд "Всеукраїнське Об'єднання Людей з Наркозалежністю (VOLNa)". Спікерами пресконференції стали Олег Димарецький, директор VOLNa, та Ігор Козак, заступник директора VOLNa.
У центрі обговорення стала проблематика дискредитації державних програм замісної підтримуючої терапії (ЗПТ) та неконтрольоване розповсюдження психоактивних препаратів через так звані "клініки та кабінети ЗПТ", або у просторіччі "нарконалівайки", що несе загрозу для життя і здоров'я людей та має негативний вплив на суспільство.
Наркозалежність в Україні є медичним діагнозом. Існують державні гарантовані програми, до яких входить замісна підтримуюча терапія. Вони фінансуються Національною службою здоров'я та Центром громадського здоров'я. Держава та організації спільноти людей, які вживають наркотики, роблять усе, щоб забезпечити доступ до лікування в рамках програми ЗПТ, проте недоброчесні ділки "нарконалівайок" шкодять людям і порушують законодавство.
3 березня 2024 року працівниками Державного бюро розслідувань було проведено обшуки в так званих "наркологічних клініках" і затримано організаторів та учасників злочинної організації, які в Києві та Харкові створили 24 такі кабінети з метою розповсюдження наркотиків. Організаторам, засновникам, керівникам та учасникам злочинної організації повідомлено про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України.
Той факт, що злочинці проводили безконтрольне розповсюдження лікарських засобів під виглядом державної програми, став причиною того, що VOLNa провела власне розслідування відносно "нарконаліваїв" та ініціювала громадську ініціативу з обговорення проблеми дискредитації державних програм ЗПТ.
На пресконференції VOLNa надала докази, що на практиці наркозалежні люди можуть за лічені дні отримати сотні доз препаратів ЗПТ, не переплачуючи та не користуючись послугами "закладчиків", а використовуючи дилерів на базі приватних "нарконалівайок", які не перебувають у переліку закладів охорони здоров'я, що надають ЗПТ, та не виконують законодавчі норми з упровадження такого виду лікування.
"Таке можливе, на нашу думку, через безпорадність і навіть корисливі інтереси правоохоронців, які дають змогу незаконним дилерам дискредитувати державну програму замісної терапії, державні та приватні медцентри, що сумлінно працюють задля досягнення ефективного подолання ВІЛ, - заявив на пресконференції Олег Димарецький. - Ці "нарконаливайки" порушують законодавство і роздають безліч препаратів, такі як метадон, бупренорфін, димедрол, зопіклон тощо. Люди, які не мають стосунку до організації системи послуг системи замісної підтримувальної терапії, є непідконтрольними. Вони навіть мають стосунок до наркобізнесу. Тому й виникає питання про "наркотуризм". Хвора людина приходить у такий заклад, щоб отримати послуги чи препарати. Потім вона буде своїм друзям розповідати, що там можна отримувати безліч безконтрольних препаратів. Але хвора людина в цьому не винна, бо це такий її стан і потяг. Мають нести відповідальність саме ті люди, які організовують цей сервіс.
Існує єдина система контролю, і вона тарифікується Національною службою здоров'я як державна гарантована програма. МОЗ перевіряє саме діяльність усіх суб'єктів надання такої допомоги відповідно до ліцензійних вимог. Держлікслужба і МОЗ перевіряють з регуляторною службою причетність до ліцензійних вимог обігу наркотичних засобів, які використовуються для медичної сфери. Департамент з наркозлочинності, ДБР і правоохоронна система перевіряють порушення законодавства. Приватний сервіс має бути, але за умови виконання та чіткого дотримання всіх законодавчих норм.
"Ми провели соціальний експеримент, коли двоє людей, добровільно, безоплатно об'їхали в супроводі адвоката, представників ЗМІ, з фіксуванням на відео фактично всю Україну з метою отримання препаратів ЗПТ, щоб надалі здати ці препарати у відповідні структури, щоб не відповідати кримінально, - розповів Олег Димарецький. - Цей експеримент є доказовою базою, що надавачі послуг замісної підтримувальної терапії порушують законодавство, шкодять державній програмі, не дають можливості лікуватися. Експеримент показав, що майже 20 суб'єктів надавачів послуг замісної підтримувальної терапії безконтрольно надають препарати ЗПТ. Ці дві людини отримували в усіх цих закладах безліч препаратів, які навіть не належать до замісної терапії. Наприкінці цього експерименту всі отримані препарати були здані правоохоронним органам, люди написали заяви про злочин, що ця виїмка була добровільна".
За словами Димарецького, працівники цих закладів не цікавилися тим, чи проходить людина лікування ЗПТ в іншому медзакладі, не вносили інформацію про отримані пацієнтом препарати в медичні інформаційні системи. У результаті такої практики, одна людина могла отримати таким чином препаратів більше, ніж необхідно для проведення лікування.
Для людей, які лікуються від наркозалежності, така ситуація є критичною, оскільки це призводить до ризику передозування, що прямо загрожує здоров'ю та життю. Також ці люди ризикують потрапити в поле зору правоохоронних органів та отримати кримінальне провадження. Законодавство, нормативні документи, державні органи влади чітко регулюють програму замісної підтримувальної терапії, підкреслив спікер. Окремі суб'єкти приватного ринку, які надають послуги ЗПТ, заробляють тим, що продають рецепти на наркотичні препарати та сильнодіючі речовини.
"Велику відповідальність несуть саме люди, які мають певні діагнози, які є майбутніми або діючими споживачами послуг замісної підтримувальної терапії, - додав Олег Димарецький. - Але ми не побачимо жодного кримінального провадження щодо людей, які спонукають, порушують законодавство, дільничних чи тих, хто кришує роботу таких "нарконаливайок". Хочу зауважити, що людина, яка має потяг до вживання наркотиків, яка не є отримувачем державних послуг ЗПТ, дійсно може порушувати законодавство і може відповідати перед законом. Але чи порушує вона законодавство, коли приходить до медзакладу, який має ліцензію на медичну практику або обіг наркотичних засобів, коли лікар має користуватися всіма наказами МОЗ, мати зареєстрований сервіс соціально значущих хвороб у медичній інформаційній системі. Коли йому надають на додачу до певних препаратів ЗПТ безліч препаратів, які людина, у якої є хворобливий потяг, тут же вживає".
Водночас, на думку VOLNa, переведення державної програми замісної підтримуючої терапії винятково в комунальні або державні медичні заклади і регулювання цього винятково через програму медичних гарантій може звузити доступ до такої терапії людей, яким вона необхідна.
"Не всі клініки зловживають законодавством і довірою пацієнтів, - розповів Ігор Козак. - Сама ідея приватної меддопомоги має бути, і хотілося б вірити, що приватна наркологічна клініка може забезпечити пацієнту анонімність, вибір закладу, комфорт, що, своєю чергою, має сприяти розвитку якості послуг замісної підтримувальної терапії".
Вирішувати подібну ситуацію необхідно за допомогою правоохоронних органів і дотримання існуючого законодавства та правил регулювання в цій сфері.
"Схему з адресами і прізвищами людей ми надали ДБР, МОЗ і Департаменту з наркозлочинності, - підбив підсумок Олег Димарецький. - Ми просимо перевірити ці заклади і закрити. При цьому ми контролюватимемо цей процес і далі і чекаємо, коли нам повідомлять результати розслідувань. Уже в кількох закладів відкликали ліцензії, тобто прикрили їхню діяльність. Сподіваюся, органи контролю зможуть довести до кінця цей процес і навести лад."
ВІДЕО ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ