До квітня 2022 року Наталія проживала та працювала в місті Слов’янськ Донецької області. Жила з батьками, працювала “рівним консультантом” в сервісній НУО протягом двох років до початку війни. ОО "Наша Допомога" надавала послуги зменшення шкоди в Донецькій області. Наталія є наркозалежною жінкою, яка з 2010 року є учасницею програми ЗПТ.
В 2022 року VOLNa (всеукраїнське об’єднання людей з наркозалежністю) евакуювала ЛВІН/ЛЖН та їх близьких з місць, де йшли відкриті військові дії. Одним з таких регіонів був Слов’янськ. Під час евакуації, в кінці березня, ми й познайомились.
Як тільки Наталія потрапила в Полтаву - звернулась першочергово за допомогою стати на лікування в ЗПТ. Почала приходити до нас на інформаційні заняття. Там ми і дізнались, що її коханий досі під обстрілами в Слов'янську, а вона тут без жодних засобів для нормального існування. Допомогли з ЗПТ, забезпечили допомогу в отриманні статусу ВПО, тимчасового житла та надали допомогу в закритті базових потреб. Забезпечили її необхідними ліками, тому що Наталія захворіла, доки вибиралась зі Слов'янську.
Паралельно шукали можливість допомогти з евакуацією її коханому. Олександра вдалось евакуювати, і об’єднавшись, вони вирішили залишитися жити в Полтаві, і нікуди далі не їхати, хоча спочатку планували виїхати за кордон.
Наталія каже тепер: "Для чого шукати кращого місця? Його не існує. Так, як до мене відносяться тут - даремно десь ще шукати".
Не зважаючи на жах війни та випробування, що прийшлось пережити цій парі, 18 травня 2022 року вони побрались. і тепер офіційно вони - родина. “Родина, яка утворилась завдяки такому теплому відношенню до них” - це кажуть вони.
Наталя продовжувала працювати дистанційно в сервісній організації ще близько року, але згодом втратила цю роботу через те, що не перебувала в Донецькому регіоні.
Так вони познайомилися з полтавською ініціативною групою VOLNA, з лідеркою та активістами. Наталія стала однією з активісток полтавської ініціативної групи, і була активною протягом 2022-2023 року. На початку 2024 року перестала приходити, посилаючись на те, що нарешті працевлаштувалась офіційно на роботу, і часу на активізм не залишилось.
Як людина дізналася та за яких умов потрапила у проект "Відомі та сильні на передовій"?
Ми пишаємось нашою активісткою, що змогла знайти себе в чужому місті, незважаючи на всі випробування. Але…
Наприкінці 2024 року активісти почали розповідати, що у Наталії виникли проблеми. Вона дуже схудла. З’ясувалося, що через неодноразові порушення умов амбулаторного лікування ЗПТ вона переведена на щоденний прийом ліків в ЗОЗ. Роботу втратила. Почали запрошувати її до нас.
Спочатку Наталія дуже з побоюванням відносилась до запрошень на наші зустрічі в ком’юніті БО “Меридіан”. Згодом вона поділилась чому так реагувала: в її свідомості “група” асоціювалась з тверезістю. Тобто, якщо кличуть на колективну зустріч - то це обов’язково про те, що будуть розповідати про те, що ПАР це погано, а тверезість - норма життя. Через це вона дуже обережно приєдналась до зустрічей, але згодом, зрозумівши, що ми збираємось в безпечному просторі колективом активістів-однодумців для того, щоб покращити якість життя кожного з нас - приєдналась.
Яку саме підтримку отримала людина завдяки проекту "Відомі та сильні на передовій"?
Почавши відвідувати ком’юніті, Наталія розповіла, що знаходиться дуже в складному психоемоційному стані, і не розуміє чим цей стан викликано. Вона розуміла, що потребує медичної допомоги, але звертаючись до лікарів на ЗПТ за допомогою - отримала відповідь: кинь споживати все, крім медичного “метадону” і все налагодиться. Навіть психолог на сайті ЗПТ не вірив Наталі, що вона нічого не вживає. Все це через різку втрату ваги - всі навколо її у чомусь “підозрювали”. І вона перестала звертатись за допомогою. Лише потрапивши до нас, вона зрозуміла, що ми маємо пул своїх, ніяк не пов’язаних з ЗПТ спеціалістів, яким можна розповісти все, і не зазнавати за це ніяких репресій а навпаки, отримати нарешті довгоочікувану допомогу.
Спочатку Наталії було запропоновано пройти низку досліджень, щоб виключити захворювання, які могли призвести до різкої втрати ваги. Вона отримала направлення в партнерську організацію і пройшла скринінг на ТБ, тестування на ВІЛ, вірусні гепатити. З’ясувавши, що фізіологічно немає причин для таких симптомів , вирішили, що їй необхідна консультація спеціаліста по психічним станам. Так вона потрапила до психолога Яковенко В.С., яка, після оцінки ментального здоров’я, перенаправила Наталію до дружнього психіатра, що надає консультації та медикаментозне лікування бенефіціарам нашого проекту. Паралельно з медичною допомогою, психолог працює з Наталією, як індивідуально, так і під час групових консультацій.
Додатково Наталія та її родина має підтримку у вигляді гуманітарної допомоги від Пункту Незламності, який розгорнуто на базі БО “Східний ресурсний центр всеукраїнського об’єднання людей з наркозалежністю “Меридіан” на весь час проектної діяльності.
Як проект "Відомі та сильні на передовій" змінив клієнтку та яку користь приніс?
Зараз психічний стан Наталії стабілізувався. Панічні атаки, істерики стали значно рідшими. Вона в процесі лікування, в разі необхідності може отримати допомогу спеціалістів у реабілітаційному центрі, партнерство з яким налагоджено в рамках проектної діяльності. Зараз спеціалісти не вважають це за потрібне. Але в разі чого вона точно знає, ДЕ саме може отримати допомогу.
Наталія знову на постійній основі відвідує наші зустрічі. Долучилась до волонтерського руху по допомозі ЗСУ. Плете маскувальні сітки для наших воїнів разом з іншими активістами, роблячи свій маленький вклад в Перемогу.
Вона щиро вірить в те, що зможе повернутися додому, у рідний Слов’янськ.
Наталія постійно говорить, що дуже вдячна небайдужим людям, які підтримали її і надали допомогу: психологічну, матеріальну, консультативну, та на протязі всього часу просто по людськи підтримують.
Проект "Відомі та сильні на передовій" реалізується за фінансової підтримки Фонду Елтона Джона з боротьби зі СНІДом.