Вадим Мовчанюк
Минулого тижня я відвідав збори Всеукраїнське об'єднання наркозалежних жінок ВОНА, які відбулися в офісі БФ «Наше Майбутнє». На зборах обговорювали порушення прав жінок та їхніх родин, також порушували питання домашнього насильства серед таких вразливих категорій, як внутрішньо переміщені особи (ВПО), люди, які живуть із ВІЛ, та учасники програм замісної підтримувальної терапії (ЗПТ). Жінки дуже відкрито розповідали про свої проблеми, ділилися особистими історіями та висловлювали бажання бути почутими.
Після зібрання я поспілкувався з учасницями більш особисто. Зокрема, йшлося про труднощі їхніх чоловіків із постановкою на програму ЗПТ - бюрократичні бар'єри, брак інформації та стигматизація з боку медперсоналу. Також обговорювалися проблеми з проходженням медичних комісій у військкоматах: учасники скаржилися на відсутність чітких правил, упередженість і тиск під час ухвалення рішень.
Як регіональний представник VOLNa, я можу зробити такі висновки:
-Необхідність підтримки: Жінки з уразливих груп потребують більшої інституційної та правової підтримки, особливо в питаннях доступу до медичних і соціальних послуг.
-Стигма та бюрократія: Основними бар'єрами для участі в програмах ЗПТ залишаються стигматизація та заплутані процедури. Це безпосередньо впливає на здоров'я та безпеку не лише самих учасників, а й їхніх родин.
-Військкомати та ВПО: Процедури проходження комісій для ВПО та інших вразливих груп потребують перегляду та уніфікації. Потрібна прозорість і дотримання прав людини.
-Роль спільнот: Такі зібрання, як ВОНА, відіграють ключову роль у створенні простору, де можна безпечно ділитися досвідом і виробляти спільні рішення. Вони також формують активну спільноту, готову до взаємодії з державними структурами.
Діяльність БОБФ VOLNa здійснюється за підтримки 100% LIFE, Альянс громадського здоров'я Alliance for Public Health, ViiV Healthcare, PATH, Elton John AIDS Foundation, INPUD