Київська область: ми врятували жінку, але не знаємо, скільком людям вона передала туберкульоз

Щорічно 24 березня у світі відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом (World Tuberculosis Day), покликаний підвищити обізнаність про проблему туберкульозу та мобілізацію зусиль з ліквідації глобальної епідемії цього захворювання.

 

Цей день був заснований Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) і Міжнародним союзом боротьби з туберкульозом і легеневими захворюваннями (International Union Against Tuberculosis and Lung Disease - IUATLD) у 1982 році. Вибір дати 24 березня був зумовлений тим, що цього дня 1882 року доктор Роберт Кохбила відкрив бактерію, що спричиняє туберкульоз - паличку Коха.

 

 

Ми теж вирішили зробити свій внесок у цей день. У Всесвітній день боротьби з туберкульозом ми зустрілися з учасниками нашої ІГ для того, щоб поговорити про цю жахливу хворобу, епідемію, яка давно забирає життя в наших співгромадян і досі не подолана. Під час зустрічі я розповіла активістам про випадок, який нещодавно трапився. Це успішний кейс, і я хочу ним поділитися.

 

Так, нещодавно до мене звернувся колега, який не знав, як допомогти жінці ромського походження. Вона все життя прожила в Україні, але не має жодного документа, що підтверджує її особу. З цієї причини її не беруть на лікування туберкульозу, хоча скринінг дав 100% позитивну відповідь. Сама жінка схудла більш ніж на 20 кг і не припиняє кашляти.

 

Вона, як і вся її сім'я, мешкає в лісі в Київській області, неподалік від лівого берега Києва. Жінка скаржиться на постійний кашель із мокротою і каже, що в родині вона не одна в такому стані. Я відвезла її до Київського центру фтизіатрії, при якому є робочий тубдиспансер. Однак лікарі розвели руками і сказали, що не можуть ні обстежити жінку, ні надати їй лікування, бо вона не має документів. Також вони нам пояснили, що нині багато відділень закрито, а на стаціонарі перебувають лише ті, хто не має змоги навіть встати з ліжка ("смертники", як їх називають медпрацівники).

 

 

Ми зателефонували на гарячу лінію з ВІЛ і ТБ і на Гарячу лінію МОЗ. Я розповіла під час дзвінків про кричущий випадок можливого зараження туберкульозом цілої родини, і нам пообіцяли допомогти. І після цього головна лікарка тубдиспансеру все ж таки взяла в жінки необхідні аналізи. А поки йшла перевірка аналізів, за проєктом VOLNa, цій жінці було зроблено паспорт.

 

Через деякий час діагноз "туберкульоз" був їй підтверджений. Після цього ми звернулися до головного лікаря-фтизіатра, щоб жінка та її сім'я отримали необхідне лікування. На жаль, було втрачено найцінніше - це час, тож невідомо, скільки людей було інфіковано від нашої клієнтки та членів її сім'ї, доки їх не перевіряли та не лікували.

 

Ми з ініціативною групою звертаємося до МОЗ з проханням переглянути протоколи обстеження та лікування потенційно хворих на туберкульоз людей, щоб боротьба з туберкульозом в Україні все ж таки дала свої плоди, і тільки тоді епідемію можна буде подолати.

 

 

Діяльність БОБФ VOLNa здійснюється за підтримки «100% життя» - Мережа ЛЖВ, Альянс громадського здоров'я Alliance for Public Health, INPUD, ViiV Healthcare