Марія Ходос
Цікаво, чи вже закінчились правопорушники чи поліція просто поставила собі за ціль прибрати з наших міст всіх наркозалежних людей, відправивши їх в тюрми та м'ясні штурми?
До нас усе частіше звертаються люди, яких сьогодні намагаються притягнути до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 308 КК України. І щоразу ми бачимо майже однакові історії.
2022 рік. Початок повномасштабного вторгнення. Закриті клініки. Перебої з рецептами. Відсутність препаратів в аптеках. Паніка та невизначеність. Ми пам'ятаємо цей час дуже добре. Ми працювали з пацієнтами програм замісної підтримувальної терапії тоді і продовжуємо працювати зараз. У нас збереглися десятки історій людей, які в перші місяці війни не знали, чи зможуть завтра отримати свої життєво необхідні ліки.
Ті, хто ніколи не стикався із синдромом відміни, навряд чи зрозуміють цей страх. Люди боялися не лише обстрілів. Вони боялися залишитися без лікування. Боялися втратити можливість працювати, допомагати своїм родинам, волонтерити, евакуйовувати інших, підтримувати економіку країни та просто виживати в умовах війни.
Саме тому багато пацієнтів шукали будь-яку можливість продовжити лікування. Вони переходили між клініками, шукали заклади, де були препарати або рецепти. У результаті виникали ситуації, коли людина фактично лікувалася вже в іншому місці, але формально залишалася в документах попередньої клініки.
Так, ми знаємо, що існували випадки свідомих зловживань. Але зараз ми говоримо не про них. Ми говоримо про людей, яких у 2026 році переслідують за події перших місяців повномасштабної війни, коли вони намагалися не залишитися без лікування.
Окреме питання викликає роль деяких медичних закладів того періоду. Якщо лікар бачить, що пацієнт уже отримував лікування в іншій клініці, чи повинен він пояснити можливі правові наслідки? Чи були пацієнти належним чином поінформовані про ризики? Чому сьогодні відповідальність покладають виключно на пацієнтів, тоді як система, яка допустила такі ситуації, залишається осторонь?
Ми не звинувачуємо всіх лікарів і всі клініки. Ми говоримо про проблему, яка виникла в умовах безпрецедентної кризи та наслідки якої люди відчувають досі.
Ми продовжимо відстоювати права пацієнтів, які стали заручниками обставин перших місяців війни. Але водночас хочемо, щоб подібні історії більше ніколи не повторювалися.
Тому окремо звертаюся до всіх пацієнтів програм замісної підтримувальної терапії. Знайте свої права та обов'язки. Слідкуйте за змінами в законодавстві. Не відвідуйте одночасно декілька клінік. Не оформлюйте отримання препаратів на своє ім'я для інших осіб. Не передавайте, не продавайте і не віддавайте свої препарати навіть знайомим чи друзям.
Те, що сьогодні здається дрібницею, завтра може стати підставою для кримінального провадження. Бережіть себе, своє здоров'я, свою свободу та своє майбутнє.
Діяльність БО "БФ VOLNa" здійснюється за підтримки 100% LIFE, Альянс громадського здоров'я Alliance for Public Health, ViiV Healthcare, PATH, Elton John AIDS Foundation, INPUD