Марія Ходос
Наркозалежні люди з психічними та поведінковими розладами їдуть захищати Україну та боротися з ворогом. І більшість воєнкорів розуміють гірку правду: залежна людина на фронті — це не просто виклик, а тягар, людина, яка далеко не завжди може допомогти чи виконати завдання, в ще додасть всім неймовірний головний біль, бо наркозалежність — це хвороба, що потребує щоденного лікування. Але в нашому законодавстві ніяк не прописано яким має бути лікування пацієнтів наркозалежних людей на фронті (програма замісної терапії), хоча тепер це дуже на часі.
Люди, які є пацієнтами ЗПТ та мають психічні й поведінкові розлади, не можуть "зістрибнути в окопі" за тиждень чи навіть місяць. Вони не можуть прийти до тями і прожити хоча б добу без життєво необхідних ліків.
Хтось колись сказав: "Щоб зрозуміти, що таке синдром відміни (“кумар”, “ломка”) — згадайте свою найважчу хворобу та помножте її на 10. І так тижнями, а то й місяцями."
Історія Олексія:
Цього разу хочу розповісти вам про Олексія — активіста нашої ініціативної групи "Фенікс Київ та область" в БО "БФ VOLNA".
Олексій ніколи не вживав багато. Він творча людина, більше полюбляв маріхуану, а близько 7 років тому став залежним від бупренорфіну. Його дози не перевищували 4–6 мг на добу, а інколи були й менші.
Але останнім часом Льоша став рідше приходити на збори, і ми помітили, що він постійно під впливом алкоголю. Скоріше за все причина — його підлітковий син, що потрапив у неприємну ситуацію. Тепер сім’я живе в очікуванні суду над неповнолітнім сином.
Стрес, страх і безвихідь переповнювали його. Льоша купляв бупренорфін приватно, хоча я завжди казала йому стати на державну програму, але робота не дозволяла щоденне відвідування програми впродовж трьох місяців і це типовий бар’єр для багатьох. Врешті ми знайшли приватну клініку, де йому навіть видали посвідчення з діагнозом.
Ніч у підвалі.
Нещодавно о 22:00 Льоша подзвонив дружині і попросив набрати мене. Він сказав: "Мене забрали в ТЦК. Відпускати не збираються," — розповідає Ходос Марія, консультант з регіонального розвитку Київської області в БО "БФ VOLNA".
Я негайно порадила дружині викликати поліцію та швидку, щоб його не тримали в холодному підвалі, у мороз, без їжі, води та ліків. Льоша теж викликав, але швидка так жодного разу і не приїхала, хоча раніше цей інструмент неодноразово працював і лікарі забирали пацієнтів з ТЦК.
Я телефонувала на гарячі лінії Міноборони, ТЦК, МОЗ. Залишала звернення скрізь: "В ТЦК Дніпровського району Києва утримують наркозалежного чоловіка, без життєво необхідних ліків, у важкому стані, в холодному підвалі, не надаючм медичної допомоги, про яку він просить".
Вранці дзвінки повторилися і дружина знову зверталася в поліцію. Льоша подзвонив мені і попросив, щоб я звернулася до лікаря приватної клініки для видачі довідки. Він сказав що пропускав прийом ЗПТ, але не сказав головного:
Три місяці! Він він не відвідував приватну клініку три місяці, не отримував ліки. Лікар повідомив мені, що Олексій виписаний і нажаль допомогти вже нічим не можна, довідку не дасть та і сенсу від неї вже немає.
Я була ошелешена. Як можна "забути" про власне лікування на три місяці? Чому б не сказати мені одразу що його виписали?
За цей час можна було і зменшити дозування і покинути вживання. Зате тепер мені стало зрозуміло, чому його не відпускали. Довідку ніхто не дасть, і він поїде служити, незалежно від стану.
Рішення і надія.
Того ж ранку Льоші видали довідку, що він солдат, і відправили в учбову частину. Я запитала, чому не ходив на програму, чому мовчав і що планує робити далі. Він відповів: "Я знизив дозу до 2 мг на день. Якщо знайду таблетки ще на тиждень-два — матиму сили. Зараз дуже погано, але я сам винен." Я порадила викликати швидку, щоб полегшити стан. Але вже його везли в учбову частину.
Ця історія — не про виправдання. Вона про бар’єри системи, стигму, відсутність безперервного лікування і людський фактор.
І про те, що залежність — це хвороба. І що лишати людину без лікування — це злочин проти її життя.
Поради для тих, хто ще не проходив ВЛК або потребує проходження щороку.
Встановіть "РЕЗЕРВ +". Це дозволяє вам та працівникам ТЦК завжди бачити ваш статус, чи не перебуваєте ви в розшуку. Ви зможете діяти на випередження, а не потім платити величезні штрафи чи боятися ходити по вулиці, щоб вас не "бусифікували" і не тримали невизначений час у ТЦК або підвалі, навіть якщо у вас є хвороби.
Зберіть всі медичні документи. Якщо у вас є хронічні або будь-які хвороби, знайдіть усі довідки, висновки та результати обстежень. Надайте перевагу свіжим документам. Обов’язково майте при собі довідку із ЗПТ і лист призначення.
Замовте направлення на ВЛК. Коли зібрали пакет документів:
– Через "РЕЗЕРВ +" замовте направлення в ТЦК на ВЛК;
– Через "Хелсі" — направлення на ВЛК;
– Пройдіть ВЛК і оскаржуйте за необхідності;
– Якщо не згодні з висновком, оскаржуйте його — це працює!
– Завжди боріться за себе та за своїх рідних,особливо якщо по стану здоров'я вони не витримують важкої роботи і тим паче військової служби;
– Захищайте свої права.
Якщо порушили ваші права — одразу телефонуйте в поліцію або до консультанта "VOLNA" у вашому регіоні. Всі контакти є на нашому сайті або пишіть нам у Facebook.
Діяльність БО "БФ VOLNa" здійснюється за підтримки 100% LIFE, Альянс громадського здоров'я Alliance for Public Health, ViiV Healthcare, PATH, Elton John AIDS Foundation, INPUD