Марія Ходос
Я вирішила розібратися, чому на нашу ініціативну групу в офісі VOLNa стало приїздити все менше чоловіків. Картина, в принципі, зрозуміла. Тим, хто раніше регулярно приходив, я, звичайно, телефоную й питаю: «А чому тебе немає? Коли приїдеш?» І найчастіше відповідь пов'язана з одним і тим самим — страхом поліції та ТЦК.
Зараз навіть людину з глибокою наркотичною залежністю та безліччю важких захворювань можуть забрати на війну. Або щотижня відвезти до ТЦК — найчастіше просто витративши час і нерви людини. Але бувають випадки, коли все набагато серйозніше.
Нещодавно Євгена, який хворів на пневмонію та плеврит, утримували в підвалі. Ми з його мамою неодноразово викликали швидку та поліцію, і зрештою його відпустили. На жаль, після цього йому стало ще гірше. Нещодавно він вийшов із лікарні, а потім його знову довелося госпіталізувати — вже з двостороннім запаленням легень.
Вова та Андрій теж мають важкі захворювання, але ніяк не можуть завершити проходження ВЛК. Останні лікарі — психіатр та хірург, які мають поставити заключні висновки перед визначенням придатності чи непридатності, то у відпустці, то направляють хлопців на госпіталізацію до психіатричного диспансеру або психіатричного відділення.
А Антон у цей час перебуває у жахливому стані: глибокі рани на ногах, ревматизм, анемія — мінімальна кількість гемоглобіну та заліза в крові. Він так і не зміг лягти на госпіталізацію у трьох лікарнях Києва — просто не було місць.
Якби Антон приходив на наші ініціативні групи або хоча б зателефонував мені, він знав би алгоритм дій:
– Попросити письмову відмову в госпіталізації;
– Звернутися до головного лікаря. Якщо й там не допоможуть — телефонувати на гарячу лінію Департаменту охорони здоров'я. Лікарі дуже не люблять давати письмові відмови. Але саме тому важливо знати, що ти маєш право її вимагати.
Ще одна історія — Дмитро та Павло. Все життя вони присвятили водінню та ремонту автомобілів. Працювати й пересуватися можуть фактично тільки автомобілем. Обидва — стабільні пацієнти ПТАО, але свого часу неодноразово отримували великі штрафи за ст. 130.
І тепер у них дилема. Якщо їх зупинять працівники ТЦК, вони мають підтвердити, що є пацієнтами ПТАО. А якщо поліція побачить цю довідку, може виникнути ризик направлення на експертизу. Результат аналізу покаже препарат ПТАО в крові — і вони можуть втратити водійські посвідчення.
Так, у Дмитра та Павла вже був позитивний досвід. Разом із чудовою юристкою вони виграли суди, довели, що є стабільними пацієнтами ПТАО та можуть керувати автомобілем, і права їм повернули. Але таких справ небагато. Тому для людини ризик величезний.
І є ще одна історія нашого активіста. Він потрапив на війну після того, як пропустив більше 10 діб програми ПТАО. Коли його зупинили працівники ТЦК, він не зміг підтвердити, що є пацієнтом програми. Так він опинився спочатку в навчальній частині, а потім — у війську, у хорошій бригаді. Зараз він, до речі, цим задоволений.
Але його історія дуже нетипова. Він ніколи не перебував у глибокій залежності, зовсім недавно почав отримувати замісну терапію, мав мінімальне дозування бупренорфіну. Із собою він взяв знеболювальні, заспокійливі, снодійні препарати та прегабалін — і досить легко вийшов із цієї залежності.
Але таких людей на програмі — меншість. Для багатьох пацієнтів ПТАО різке припинення лікування може мати зовсім інші наслідки. І ось тут я повертаюся до питання: чому хлопці перестали приходити на ініціативну групу? Тому що зараз їм страшно. А ще тому, що вони не завжди знають, як діяти, коли виникає проблема. Саме цьому ми й навчаємося на наших ініціативних групах.
Я розповідаю все, що дізнаюся на тренінгах, від колег і з досвіду реальних справ: що нового в законодавстві, як захищати свої права, як спілкуватися з поліцією, ТЦК та медиками в різних ситуаціях, що робити при дискримінації та порушенні прав. А потім люди, яких навчаю я, передають ці знання іншим представникам спільноти. Так інформація не залишається тільки у консультанта. Вона розходиться по спільноті.
І коли наступного разу людина опиниться перед лікарнею без місць, перед ТЦК без необхідних документів або зіткнеться з порушенням своїх прав, поруч може виявитися хтось, хто вже знає, що робити.
Ось для чого потрібна ініціативна група. Не просто для того, щоб зустрітися. А для того, щоб знати свої права, вміти їх захищати й допомагати одне одному. Бо знання, якими ми ділимося, іноді можуть бути не менш важливими за будь-які ліки.
Діяльність БО "БФ VOLNa" здійснюється за підтримки 100% LIFE, Альянс громадського здоров'я Alliance for Public Health, ViiV Healthcare, PATH, Elton John AIDS Foundation, INPUD