Вихід з програми ЗПТ: на що звернути увагу

"В результаті спілкування ми зробили декілька висновків. Як один із варіантів, перш за все клієнт обговорює своє бажання зі своїм лікарем-наркологом. Разом складають план зниження дозування, щоб цей процес пройшов для клієнта без зайвого дискомфорту і стресу, був найбільш плавним та безболісним.

Я наголосила, що все це має відбуватися під наглядом лікаря, крім того, бажано відвідувати психолога та групи взаємодопомоги.

Хочу звернути увагу, що "вихід з програми" - довготривалий процес, сенс якого полягає в тому, щоб пацієнт не відчував дискомфортну, а продовжував жити звичайним життям, займатися тими ж справами, що і раніше (робота, навчання і т.д.) Таким чином можна суттєво понизити дозування, а за бажанням досягти повної хімічної чистоти.

Другий шлях не такий безпечний і комфортний, як перший. Учасники зустрічі розповідали, що "їздили на реабілітацію, лягали на "детокс" або пробували впоратися своїми силами. У таких випадках їх чекав період гострої абстиненції, який тривав щонайменше місяць, а в декого і значно довше. Люди, які це проходили, кажуть, що це дуже важко. Багато хто з них здавалися і поверталися до "вуличних наркотиків". Проблеми поверталися і життя знову змінювалося в гірший бік. Ті ж хто витримав, достигали поставленої мети. Але таких небагато, можна сказати одиниці.

Хочу відзначити, що в будь-якому випадку, дуже важливо, щоб це було особисте рішення людини, а не бажання родичів чи близьких. Також потрібна підтримка сім'ї, друзів, психолога, інших залежних. А яким шляхом це буде відбуватися, вирішувати особисто кожному.

Звичайно, якщо процес буде відбуватися під контролем і за участю спеціалістів, то і результат скоріше за все буде позитивним", - розповіла Яна Дейнека.