НАС, учасниць та учасників VІ Національного форуму людей, які вживають наркотики та живуть з наркозалежністю (ЛЖН, ЛВН)
Чотири локдауни внаслідок COVID-19, під час яких померли сотні людей, що вживають наркотики, повномасштабна війна в Україні, яка забрала сотні життів людей з наркозалежністю, тисяч українців і тих, хто боронить нашу землю, а також практичний досвід допомоги ЛВНІ під час агресії рашистів змушують ухвалити цю резолюцію, у якій ми:
Толерантне ставлення до наркоспоживачів НЕ ВІДБУДЕТЬСЯ через недостатність комунікації, відсутність розширення послуг у програмах лікування та профілактики, а також через відсутність розробленої та прийнятої Стратегії наркополітики 2021-2030 року. “Толерантне” ставлення до ЛВН вже висловила Верховна Рада України та Президент України ухваленням закону, який не декриміналізує, а фактично збільшує криміналізацію та відповідальність за вживання наркотиків. Це зробили, мотивуючи тим, що закон нібито націлений на виконання рішень Європейського суду. Однак, це є БРЕХНЕЮ та фактичним невиконанням взятих Україною забов’язань щодо декриміналізації. Жодного такого рішення не було ані в обговореннях дорадчих груп, ані органів, які приймають рішення, ані під час необхідних громадських обговорень!Таке ставлення і фактичні дії спонукають стверджувати, що держава нехтує честю, гідністю, правами людей, які живуть з наркозалежністю і створює прецедент для невключення України до Європейського Союзу.
Ми не долучаємося до боротьби зі стигмою та дискримінацією по відношенню до спільноти ЛВН/ЛЖН в Україні шляхом ІМІТАЦІЇ ініціювання та адвокатування відміни дискредитуючих норм і прийняття стандартів допомоги зі зменшення шкоди, лікування ЗПТ та реабілітаційних послугах, які фактично відсутні. Стандарт медичних послуг з реабілітації відсутній, програма замісної підтримуючої терапії не розширює лінійку препаратів і не підвищує контроль їх якості. Спільнота стверджує, що препарати державного виробника мають недостатній терапевтичний вплив.
Закликаємо відповідальних осіб з Адміністрації президента та Кабінету міністрів, а також профільні міністерства (МОЗ, МВС, Мін’юст) ОБ’ЄДНАТИСЯ та забезпечити зміни щодо декриміналізації ЛВН (окремих статей КПК (частини 1, 2 та 3 ст. 309), зміни до наказу №188 МОЗ) для запобігання корупції навколо зберігання наркотичних речовин для власного споживання і реального зменшення дискримінаційного ставлення з боку правоохоронної системи, що призводить до зростання криміналізації ЛВНІ, а не зменшення наркотизації за рахунок збільшених кримінальних проваджень.
Залучати до партнерства та змін на шляху від дискредитуючого до лояльного/толерантного ставлення до людей з наркозалежністю з подальшою адвокацією прав спільноти представниками уряду, Верховної Ради України, працівниками правоохоронних органів, медичними працівниками, суспільством.
Посилити вплив на фармакологічні компанії для дотримання виробниками препаратів ЗПТ європейських стандартів якості та адвокації доступних цін для учасників ЗПТ з можливістю розширення лінійки препаратів, що використовуються в країні.
Домагатися прийняття і впровадження новітніх медичних та соціальних стандартів реабілітаційних послуг, розроблених з урахуванням прав людини та з залученням представників спільноти, а також забезпечення моніторингу якості реабілітаційних послуг з включенням спільноти.
Представникам влади, ДКВС та МОЗзабезпечити належну та повну доступність до програм зменшення шкоди і ЗПТ у місцях несвободи і позбавлення волі людей, що вживають наркотики;
Забезпечити не номінальний, а фактичний доступ до “Налоксону” шляхом перегляду наказу МОЗ України №65 від 15.05.2018 р. з включенням тарифікації даної послуги до державних гарантованих послуг зі зменшення шкоди серед споживачів ін’єкційних наркотиків.
Об’єднати зусилля партнерів та зацікавлених сторін в імплементації Національної стратегії щодо наркотиків на 2021-2030 р.р.
Забезпечити зміни до застарілого порядку встановлення діагнозу та найшвидшу ліквідацію наркологічного диспансерного обліку, який обмежує права людини.
Сприяти якнайшвидшому прийняттю закону України про психічне здоров’я, медичну реабілітацію та декриміналізацію людей, що вживають наркотики.
Розробити та запровадити зміни з аналізом наркосцени та розширенням послуг для ЛВНІ в програмах зменшення шкоди з урахуванням специфіки наркосцени України.
Збільшити фінансування програм розвитку потенціалу спільноти ЛВНІ, мобілізації, захисту прав та адвокації з урахуванням розбудови системи запровадження сервісів як на базі організацій спільноти, так і силами спільноти, як у програмах, дотичних до ВІЛ, так і в програмах реагування на екстрені потреби в зв’язку з пандеміями, війною та іншими форс-мажорними обставинами.
Продовжити підтримку та навчання нових лідерів спільноти для залучення до роботи в Обласних координаційних радах з питань ВІЛ/ТБ, інших дорадчо-консультативних органах та в реалізації сервісних програм.
Залучити спільноту ЛВНІ до роботи груп з номенклатури при МОЗ та інших процесів доступу до життєво-необхідних лікарських засобів.
Об’єднати зусилля щодо перегляду та розширення пакетів послуг для людей, що вживають наркотики та людей, які вживають «нові речовини».
Продовження мобілізації і підтримку представників ЛВН/ЛЖН в усіх регіонах України.
Продовження адвокації законодавчих та нормативних змін щодо прав ЛЖН в Україні.
Готовність бути залученими у якості відповідальних партнерів та експертів до розробки релевантних програм та політик, а також моніторингу виконання зобов’язань держави.
Готовність до реалізації програмних ініціатив та проектів, які стосуються нашого життя.
Підтримку завдань адвокаційного плану, розробленого БО БФ «ВОЛНа», з урахуванням саме нашого досвіду реагування на виклики COVID-19, війни та інші обставина, коли саме згуртованість спільноти зберегла сотні життів.
Продовжити розвиток потенціалу спільноти ЛВНІ/ЛЖН в Україні щодо проведення моніторингу послуг, процесів їх надання та забезпеченості в Україні.
Підвищити залучення міжнародних експертів, організацій та підрозділів ООН задля досягнення адвокаційних цілей, що вказані в даній резолюції: до зміни політик та нормативно-правових актів, розширення послуг та забезпеченості захисту прав людей з наркозалежністю, моніторингу цих напрямків силами спільноти ЛВНІ/ЛЖН та рівноправне партнерство з органами державної влади.
НСЗУ, МОЗ, ЦГЗ, представникам основних реципієнтів програм Глобального фонду, всім зацікавленим сторонам: прикласти максимум зусиль задля популяризації програм зменшення шкоди, замісної підтримувальної терапії, реабілітації, організації доступу до даних програм з метою моніторингу, запровадження в Україні новітнього підходу їх надання на базі і силами спільноти ЛВНІ та розгляду можливостей їх реалізації в статусі відповідального партнерства.
Повномасштабна війна в Україні змушує до негайного втілення невідкладних дій всіх відповідальних інституцій щодо внесення необхідних змін до нормативних документів, що регламентують порядки надання послуг ключовим групам населення у контексті забезпечення доступу до програм лікування громадянам інших країн, людям без реєстрації чи постійного місця перебування задля зменшення поширення соціально-небезпечних хвороб серед груп підвищеного ризику та внутрішньо або вимушено переміщених осіб.
Проводити системно аналіз змісту сучасних нормативних актів, вносити пропозиції до порядків та законодавчих актів, які регламентують послуги замісної підтримуючої терапії, у контексті забезпечення якісним супроводом пацієнтів та виконання стратегій розвитку таких програм.
Продовжити і розширити взаємодію з МОЗ щодо прийняття невідкладних дій, підтримки безкоштовної участі у ЗПТ ЛВНІ, а також контроля за дотриманням вимог ліцензування та наказу №200 місцями, які надають ЗПТ на платній основі. Негайно забезпечити контроль «наливайок» задля подолання корупції, зловживання, маніпуляцій, втягнення молоді, яка потребує допомоги.
Ми заявляємо, що Держава має забезпечити рівні умови доступу до послуг, втілення постійного моніторингу їх якості за участю представників спільноти.
Розширити участь представників ООН, МОЗ, МВС у процесах впровадження та відповідальності за порушення закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” - насильству в усіх його проявах (фізичного, сексуального, психологічного, матеріального).
Впровадити законодавчо послуги для ЛВНІ у повному, необхідному обсязі, як у цивільному секторі, так і в установах ДКВС (профілактика, реабілітація, ЗШ та ЗПТ).
Розширити послуги, які забезпечать зменшення ризиків втягнення у зловживання наркотиками молоді.
Запобігати стигмі та дискримінації в будь-яких проявах та за будь-якими ознаками.
Спільнота ЛВНІ України готова бути відповідальним партнером!
Спільнота ЛВНІ України наголошує на тому, що не прийняття до уваги відповідальними інституціями пунктів даної резолюції фактично нехтує як зобов'язаннями країни, так і зусиллями щодо зменшення тягаря соціально-небезпечних хвороб серед людей, які вживають наркотики!
Відсутність стратегії щодо наркотиків, як і прийняття законів, що криміналізують ЛВН, є ознаками застарілих практик радянського гето і можуть стати причинами не прийняття України до ЕС.
Резолюцію було ухвалено 23.11.2022 року під час VІ Національного Форуму людей, які живуть з наркозалежністю
Залиште свої контактні данні, і ми зв'яжемося з Вами якнайшвидше, щоб відповісти на ваші питання та допогти Вам
2019, "ВОЛНА", Всі права захищені