«У Сергія немає ні квартири, ні прописки, він жив у свого дядька, який нещодавно помер і діти продають будинок. Відповідно хлопцю немає де жити.
На додачу до всіх негараздів у нього стався інфаркт — потягнуло ногу, руку і губу. У лікарню він не звертався, оскільки немає грошей, а без них, на думку чоловіка, йому там не допоможуть.
Раніше він уже намагався стати на програму ЗПТ, але, як він розповідає, там зажадали довідку від його сімейного лікаря, тому що боялися йому давати препарат. Отримати довідку з якихось причин не вийшло, і Володимир так і вживав «вуличні наркотики». Заробляв тим, що шукав залізо по смітниках, щоб прожити ще один день. Ночував у "друзів", тому потрібно було заробити не тільки для себе. Коли я з ним зустрілася, він просив про допомогу в реабілітації, він втомився бігати як загнаний. Я зателефонувала директору реабілітаційного центру Кистяну Андрію і ми відправили хлопця туди. У Володимира золоті руки, він намагається бути корисним і зробити своє життя цікавим — відгукуються про нього працівники центру», - розповіла Світлана Макогон, регіональна представниця БО БФ «ВОЛНА».
Схожа історія трапилася і з іншим чоловіком, якому також допомагала Світлана. Володимира вигнали з дому родичі, йому не було де жити. Наркозалежний чоловік був у надзвичайно скрутному становищі.
Світлана допомогла йому стати учасником програми замісної терапії, а проблема з дахом над головою поки вирішена завдяки дому нічного перебування.
